Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/690/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 12.08.2019. Зареєстровано: 12.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Результат оскарження 18.12.2019 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 4/45/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  4/45/19  
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07.08.2019                                                                                                     Справа №  908/690/19
		м.Запоріжжя Запорізької області   
		за позовом Приватного підприємства "РКП МАЯК" (71100, Запорізька область,                               м. Бердянськ, вул. Набережна, 17)
		до відповідача 1: Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29)
		до відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168)
		про стягнення 698 137,10 грн. 
		 
		 
		Колегія суддів у складі: Головуючого -  Зінченко Н.Г. 
		                                                                                            Суддів                                Горохов І.С.
		                                                                                                                         Мірошниченко М.В.
		секретар судового засідання Рачук О.О.
		 
		 
		 
		Представники сторін:
		від позивача -  Щасливий О.Р., ордер ЗП № 119378 від 26.02.2019;
		від відповідача-1  - Завгородній В.І., довіреність № 390/01/15-2018 від 04.12.2018;
		від відповідача-2 - Єременко Ю.Ю, довіреність № 13-08.2/25-56 від 03.01.2019.  
		 
		       
		 
		В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/690/19  за позовом Приватного підприємства "РКП МАЯК" до відповідача 1: Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, до відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, про стягнення 698 137,10 грн.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2019 враховуючи клопотання відповідача-1, категорію, складність та обставини справи, ухвалено передати справу № 908/690/19 на колегіальний розгляд.
		Протоколом автоматичного визначання складу колегії суддів від 06.06.2019, справу № 908/690/19 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Н.Г. Зінченко, судді: І.С. Горохов,                           М.В. Мірошниченко. 
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2019 справу № 908/690/19 прийнято до колегіального розгляду, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче  засідання призначено на 04.07.2019. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.07.2019 закрито підготовче провадження  у справі № 908/690/19, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.07.2019. В судовому засіданні 23.07.2019 оголошено перерву до 07.08.2019.
		31.07.2019 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий азовський рибопереробний комплекс» надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Базовий азовський рибопереробний комплекс». Наявне клопотання обґрунтоване тими обставинами, що предметом позову у вказаній справі є стягнення з відповідачів шкоди, завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади, які є пов`язаними з начебто неналежним зберіганням ТОВ «БАРК» переданих на зберігання водних біоресурсів - тюлька у кількості 23 103 кг та бичок 1630 кг, які начебто належали ПП «РПК «Маяк». Зазначені водні біоресурси станом на 30.07.2019 року зберігаються у приміщеннях ТОВ «БАРК» та мають вигляд та стан, який передбачений приписами діючого законодавства України та нормативно - правових актів. На думку ТОВ «БАРК» стягнення з відповідачів у справі № 908/690/19 шкоди завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади, призведе до порушення прав, як відповідачів у справі та і до порушення прав ТОВ «БАРК», як зберігача майна яке йому передане від правоохоронних органів на зберігання. 
		Також, зазначає, що 30.07.2019 року ТОВ «БАРК» не було відомо про розгляд господарським судом Запорізької області справи №908/690/19. Про наявність у провадженні зазначеної справи стало відомо після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження внесеного в єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12018080000000261, тому пропуск строку на звернення до Господарського суду Запорізької області в рамках справи №908/690/19 з заявою про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «БАРК», стався у зв`язку із поважними причинами, у з в`язку з чим просить відновити ТОВ «БАРК» строк на подання заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у зв`язку з поважністю причин його пропуску.
		Розглянувши подане клопотання, вислухавши думку представників сторін з цього приводу, колегія суддів прийшла до висновку про залишення без розгляду зазначеного клопотання, з огляду на таке.
		Відповідно до приписів ч.1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи
		Згідно ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 1 ст. 119 ГПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
		Отже, чинним господарсько - процесуальним кодексом заявлення клопотань, які з поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні передбачено до початку з`ясування обставин справи.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.07.2019 закрито підготовче провадження у справі №908/690/19, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.07.2019. В судовому засіданні 23.07.2019 розпочато розгляд справи по суті, судом з`ясовані обставини справи та досліджені докази. 
		Таким чином, на стадії розгляду справи по суті не передбачено вступ у справу третьої особи, тому клопотання слід залишити без розгляду.
		У судовому засіданні 07.08.2019 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Представник позивача в судовому засіданні 07.08.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що неправомірні дії посадових та службових осіб ГУНП в Запорізькій області, недотримання слідчим норм КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 р. №1104 ( надалі - Порядок № 1104 ), щодо вилучення майна, яке належить "РКП МАЯК", дозвіл на вилучення якого не надавався, прийняття незаконного рішення про передачу такого майна на відповідальне зберігання сторонній особі без правової підстави на те, незабезпечення схоронності такого майна до повернення його власнику, а також невиконання  постанов  прокуратури Запорізької області призвели до завдання позивачу шкоди, оскільки  він  втратив  належне  йому  майно. Наявність шкоди позивач вбачає у протиправному позбавленні його об`єктів права власності (свіжомороженої риба «тюлька» загальною вагою 23 103 кг., риби «бичок» загальною вагою 1 630 кг., риби «бичок» загальною вагою 916 кг., та ящиків полімерних у кількості 301 шт) на загальну суму                       698 137,10 грн., що і складає розмір завданої шкоди. Також вказує про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями, рішеннями та бездіяльністю посадових та службових осіб ГУНП в Запорізькій області та шкодою, що настала. Посилаючись на ст. ст. 15, 16, 22, 1174 ЦК України, ст. 25 Бюджетного кодексу України та ст. ст. 4, 5, 20, 27, 162, 171, 176, 236 - 238 ГПК України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з Державного бюджету України  698 137 грн. 10 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових та службових осіб Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області та з відповідача 1 всі документально підтверджені судові витрати до орієнтовного розрахунку яких відносить: витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 30000,00 грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 1920,00 грн. 
		Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечує, та зазначає, що позивачем не надано до суду доказів вини та прямого причинного зв`язок між діями (бездіяльністю) працівників ГУНП при проведенні досудового розслідування та завданою матеріальної шкоди. Позивачем не оскаржено дії чи бездіяльність слідчого, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження 12018080000000157 від 30.05.2018 у відповідності до порядку визначеному главою 26 КПК України, як наслідок не надано доказів протиправності або бездіяльності дії слідчого у встановленому законом порядку. Зауважує, що відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Листом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 160/0/4-12 від                     09.11.2012, у пункті 12 визначено за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора постановляється ухвала. У КПК визначено вичерпний перелік рішень, які може бути прийнято за результатами розгляду скарги: 1) про скасування рішення слідчого чи прокурора у випадку визнання його незаконним; 2) про зобов`язання припинити дію у випадку визнання її незаконною; 3) про зобов`язання вчинити певну дію у випадку визнання бездіяльності незаконною. Однак, позивачем не оскаржено рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування, до слідчого судді зі скаргами на бездіяльність слідчого він жодного разу не звертався. Посилання на ухвалу суду про відмову у накладенні арешту не є доказами, які встановлюють протиправність дій чи бездіяльності. Оскільки, законодавством передбачено процедуру визначення бездіяльності. Крім того, рішення слідчого про передачу на відповідальне зберігання полетів свіжемороженої риби ОСОБА_1 у морозильні камери ТОВ «БАРК» також не визнано незаконним (протиправним). Повідомив, що розслідування кримінального провадження по справі №12018080000000157 від 30.05.2018 триває і досі, остаточне рішення не прийнято. Наразі вживаються заходи щодо встановлення осіб, які вчинили злочин,строки давності притягнення особи, яка скоїла злочин, до кримінальної відповідності не скінчились, тобто можливість відшкодування заподіяної потерпілому матеріальної та моральної шкоди, винною особою не втрачено. Також, зазначив, що на території Запорізької області відсутня державна спеціалізована установа, що здійснює судово-експертну діяльність, яка б могла забезпечити схоронність полетів свіжомороженої риби. Тому вилучена у ПП РКП «МАЯК» свіжоморожена риба «тюлька» загальною вагою 23 103 кг., риба «бичок» загальною вагою                1 630 кг., та риба «бичок» загальною вагою 6 916 кг. передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 . На підставі викладеного просить в задоволенні позову відмовити повністю.
		08.04.2018 на адресу суду від відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач-1 зазначив, що визначивши Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області одним із відповідачів, позивачем не було досліджено повноваження та правовий статус органів Державної казначейської служби України. До повноважень Головного управління не належать відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб, оскільки у територіальних органах Державної казначейської служби України рахунки щодо відшкодування вищевказаної шкоди не відкриваються і відповідно видатки на ці цілі не передбачено. Посилаючись на пункт 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.11 № 845, зауважив, що саме Державною казначейською службою України, а не її територіальними органами здійснюється виконання судових рішень про стягнення з Державного бюджету України шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Вважає, що у позивача відсутні підстави для відшкодування майнової шкоди, оскільки до матеріалів справи не додано жодного документу, яким визначено протиправність дій посадових осіб органу досудового розслідування, то шкода, завдана слідчим Головного управління Національної поліції в Запорізькій області не підпадає під ст. ст. 1173, 1174 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, та згідно зі ст. 1166 ЦК України повинна відшкодовуватись в повному обсязі особою, яка її завдала.
		У відповіді на відзив відповідача-1, позивач зазначив, що  стосується  наявності  вини  в  протиправних рішеннях та діях  посадової  особи відповідача 1, то згідно з правовою позицією, висловленою Верховним   Судом України в постанові від 25.05.2016 у справі № 6-440цс16, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх  повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України. Так, зокрема, цією правовою нормою передбачено, що для застосування відповідальності органів  державної влади наявність їх вини та вини їх посадових осіб не є обов`язковою. Втім цією   нормою   не   заперечується   обов`язковість   наявності  інших  елементів складу  цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Отже, безпідставними є доводи відповідача 1 про необхідність встановлення вини в діях його  посадової особи. Також, зазначив, що у випадку дотримання посадовими особами ГУНП в Запорізькій області вимог КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово  вилученого  майна  під  час  кримінального  провадження,  належне позивачу майно не вибуло б з його власності. Зазначене свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між цими діями, рішеннями та бездіяльністю та шкодою, що настала. Крім того, зазначив, що твердження про те, що позивач в установленому законом порядку (ст. 303 КПКУ) мав оскаржити дії слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна та отримати відповідне судове рішення, яке б утворювало преюдицію, то за змістом ч. 6 ст. 75 ГПК України, преюдицію в господарському процесі утворюють виключно вирок суду та ухвала про закриття кримінального провадження. Разом з тим, за результатом оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора в порядку ст. 303 КПК України виноситься ухвала слідчого судді відповідно таке процесуальне рішення слідчого суддді преюдиції не утворює.
		У відповіді на відзив відповідача-1, позивач зазначив, що слідчий при виконанні службових обов`язків є самостійним суб`єктом кримінального провадження зі сторони  обвинувачення. В даному ж випадку шкоду позивачу завдано внаслідок протиправних дій службової особи органу державної влади при виконанні ним власних службових повноважень, а не органу досудового розслідування в цілому. Тобто, саме на такий випадок законодавцем передбачено ст.  1174 ЦК України, якою й обґрунтовані позовні вимоги. Звідси, як вже зазначалось вище, наявність вини встановленню при розгляді даної справи не  підлягає  в силу ст. 1174 ЦК України.
		          Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів
		                                                                    УСТАНОВИЛА
		 
		03.07.2018 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Степановим С.В. в межах досудового розслідування в кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР за №12018080000000157 від 30.05.2018, під час проведення огляду місця події, а саме рибальського судна МРСТ «Бердянець», бортовий номер UA - 0247, реєстраційний № 17 від 22.07.1991р., який розташований на території акваторії Азовського моря поблизу м. Бердянськ Запорізької області, виявлено та вилучено наступне майно, яке належить ПП «РКП МАЯК»:
		- свідоцтво про право власності на судно серія АВ № 000564 на МРСТ «Бердянець», власником якого є ПП «РКП Маяк», реєстрація під № 17 від 22 липня 1991 року, двигун 6 NVD 26A2,1,220 КВТ;
		- свідоцтво про право плавання під державним прапором України серії СВ № 000109 на судно МРСТ «Бердянець», що належить ПП «РКП Маяк» від 22 липня 1991 року; 
		- дозвіл № 6/Н на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30.05.18.; 
		- додаток до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 6 від 29.05.18; 
		- журнал обліку вилучених водних біоресурсів № 6 з рукописним текстом;
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водяних біоресурсів № 38 від 04.06.18 на 200 кг «Бичков», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»; 
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 39 від 04.06.18 на 300 кг «Бичок» прийняті від МРСБ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»;
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 40 від 08.06.2018 на 110 кг «Бичок», прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»; 
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 41 від 08.06.18 «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк» вагою 450 кг.; 
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 43 від 15.06.18 на 360 кг «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»;
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 44 від 15.06.18 на 100 кг «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»; 
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 46 від 24.06.18 на 370 кг «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»; 
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 47 від 24.06.18 на 150 кг «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»; 
		- копія протоколу науково-дослідницьких робіт ІРЕМ «Моніторинг та прогнозування заморних явищ» на 3 арк.; 
		- судно МРСТ «Бердянець» бортовий номер UA - 0247, реєстраційний № 17 від 22.07.1991р.; 
		-2 (дві) механізовані драти - 18-20 мм.; 
		- 301 (триста один) полімерний ящик, в яких знаходиться риба виду «бичок», загальною вагою 7 891 кг.
		За результатами проведеної слідчої дії складено протокол огляду місця події від 03.07.2018.
		Вилучена рибна продукція - 301 (триста один) полімерний ящик, в яких знаходиться риба виду «бичок», загальною вагою 7 891 кг., передана слідчим посадовій особи ПП «РКП МАЯК», про що складено цілісну розписку від 04.07.2018. Рибна продукція сама по собі складала 6  916 кг риби мороженої бичок, а з урахуванням тари (301 полімерний ящик) загальна вага склала саме зазначену в протоколі суму - 7  891 кг.
		06.07.2018 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжною В.В. за результатами розгляду клопотання слідчого про арешт майна винесено відповідну ухвалу у справі №335/7704/18 (провадження №1-кс/335/5178/2018), якою клопотання слідчого про арешт майна, вилученого 03.07.2018 під час проведення огляду рибальського судна МРСТ «Бердянець» бортовий номер UA - 0247, реєстраційний № 17 від 22.07.1991р., задоволено та накладено арешт на вищеперелічене майно.
		Листом від 11.07.2018 №_531_/6-2018 Слідче управління ГУПН в Запорізькій області повідомило ПП «РКП МАЯК» про те, що 06.07.2018 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя винесено ухвалу про накладення арешту на вищевказані водні біоресурси. З метою переміщення до місця подальшого зберігання слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області Степановим С.В. вимагалось надати вказані водні біоресурси, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ПП «РКП МАЯК».
		13.07.2018 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції  Степановим С.В.  отримано від начальника рибопереробного комплексу ПП «РКП МАЯК» Чербаджі Дмитра Федоровича наступне майно: 
		1) 301 полімерний ящик; 2) 631 брикетмороженого бичка, загальною вагою 6  916 кг., який було зважено на повірених вагах ПП «РКП МАЯК»; про що складено відповідну розписку.
		Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07.08.2018 у вищевказаній справі задоволено апеляційну скаргу ПП «РКП МАЯК», ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2018 у справі №335/7704/18 скасовано та постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене 03.07.2018 під час проведення огляду рибальського судна МРСТ «Бердянець» бортовий номер UA - 0247, реєстраційний № 17 від 22.07.1991.
		17.08.2018 року ПП «РКП МАЯК» звернулось до заступника начальника ГУНП в Запорізькій області - начальника СУ ГУНП в Запорізькій області полковника поліції Гребенюка К.В. із клопотанням про повернення майна, яке вилучено в ПП «РКП МАЯК» на підставі листа від 11.07.2018 №_531_/6-2018, а також вилучену під час огляду місця події документацію підприємства.
		Не отримавши в встановлений ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України) триденний строк ані передбаченого даною нормою КПК України процесуального рішення, ані будь-якої відповіді від СУ ГУНП в Запорізькій області, 28.08.2018 ПП «РКП МАЯК» звернулось до прокуратури Запорізької області із клопотанням аналогічного змісту.
		Постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадження досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Запорізької області Сердюка Є.О. від 29.08.2018 клопотання ПП «РКП МАЯК» задоволено та зобов`язано старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Пашко О.С. негайно повернути ПП «РКП МАЯК» тимчасово вилучене майно, а саме:
		- свідоцтво про право власності на судно серія АВ № 000564 на МРСТ «Бердянець», власником якого є ПП «РКП Маяк», реєстрація під № 17 від 22 липня 1991 року, двигун 6 NVD 26A2,1,220 КВТ;
		- свідоцтво про право плавання під державним прапором України серії СВ № 000109 на судно МРСТ «Бердянець», що належить ПП «РКП Маяк» від 22 липня 1991 року; 
		- дозвіл № 6/Н на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30.05.18.; 
		- додаток до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 6 від 29.05.18; 
		- журнал обліку вилучених водних біоресурсів № 6 з рукописним текстом;
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водяних біоресурсів № 38 від 04.06.18 на 200 кг «Бичков», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»; 
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 39 від 04.06.18 на 300 кг «Бичок» прийняті від МРСБ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»;
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 40 від 08.06.2018 на 110 кг «Бичок», прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»; 
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 41 від 08.06.18 «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк» вагою 450 кг.; 
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 43 від 15.06.18 на 360 кг «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»;
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 44 від 15.06.18 на 100 кг «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»; 
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 46 від 24.06.18 на 370 кг «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»; 
		- квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 47 від 24.06.18 на 150 кг «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»; 
		- копія протоколу науково-дослідницьких робіт ІРЕМ «Моніторинг та прогнозування заморних явищ» на 3 арк.; 
		- судно МРСТ «Бердянець» бортовий номер UA - 0247, реєстраційний № 17 від 22.07.1991р.; 
		-2 (дві) механізовані драти - 18-20 мм.; 
		- 301 (триста один) полімерні ящики, в яких знаходиться риба виду «бичок», загальною вагою 7 891 кг.
		Також, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду від 02.07.2018 у справі №335/7439/18, провадження №1-кс/335/5027/2018, задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції Пашко О.С. про проведення обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку всіх споруд, розташованих за адресою: Запорізька область , м. Бердянськ, вул. Причальна, буд. 36 , з метою виявлення та вилучення підроблених документів, які видаються суб`єктам господарської діяльності для незаконного вилову риби та подальшої її реалізації, предметів, що зберегли сліди кримінального правопорушення.
		У період з 03.07.2018 по 05.07.2018 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області в межах досудового розслідування в кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР за №12018080000000157 від 30.05.2018, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.07.2018 у справі №335/5027/2018 під час проведення обшуку за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Причальна, буд. 36 ; виявлено та вилучено наступне майно, яке належить ПП «РКП МАЯК»:
		- риба тюлька загальною вагою 23  103 кг.;
		- риба бичок загальною вагою 1  630 кг.
		За результатами проведеної слідчої дії складено протокол обшуку від 04.07.2018.
		06.072018 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжною В.В. за результатами розгляду клопотання слідчого про арешт майна винесено відповідну ухвалу у справі №335/7439/18 (провадження №1-кс/335/5254/2018), якою клопотання слідчого про арешт майна, вилученого у період з 03.07.2018 по 05.07.2018 під час проведення обшуку за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Причальна, буд. 36 ; задоволено та накладено арешт на вищеперелічене майно.
		Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13.08.2018 у вищевказаній справі задоволено апеляційну скаргу ПП «РКП МАЯК», ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2018 у справі №335/7439/18 скасовано та постановлено нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене у період з 03.07.2018 по 05.07.2018 під час проведення обшуку за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Причальна, буд. 36 .
		28.08.201 ПП «РКП МАЯК» звернулось до заступника начальника ГУНП в Запорізькій області - начальника СУ ГУНП в Запорізькій області полковника поліції Гребенюка К.В. із клопотанням про повернення майна, яке було вилучено в ПП «РКП МАЯК» під час обшуку за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Причальна,                     буд. 36.
		Не отримавши у встановлений ст. 220 КПК України триденний строк ані передбаченого даною нормою КПК України процесуального рішення, ані будь-якої відповіді від СУ ГУНП в Запорізькій області, 31.08.2018 ПП «РКП МАЯК» звернулось до прокуратури Запорізької області із клопотанням аналогічного змісту, яке було отримано прокуратурою 03.09.2018 поштою.
		Постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадження досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Запорізької області Сердюка Є.О. від 04.09.2018 клопотання ПП «РКП МАЯК» задоволено та зобов`язано старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Пашко О.С. негайно повернути ПП «РКП МАЯК» тимчасово вилучене майно, в тому числі:- риба тюлька загальною вагою 23  103 кг.;
		- риба бичок загальною вагою 1  630 кг.
		Як вказує позивач, 07.09.2018, представник ПП «РКП МАЯК» з`явився за узгодженою із старшим слідчим в ОВС СУ ГУ НП в Запорізькій області майором поліції Пашко О.С. адресою для отримання тимчасово вилученого майна:
		- 301 (триста один) полімерні ящики, в яких знаходиться риба виду «бичок», загальною вагою 7 891 кг; 
		- риби тюлька загальною вагою 23 103 кг.;
		- риби бичок загальною вагою 1 630 кг.), а саме: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 1-Г. Проте, старшим слідчим в ОВС СУ ГУ НП в Запорізькій області майором поліції Пашко О.С. було повідомлено представника ПП «РКП МАЯК»  про те, що громадянин ОСОБА_1 , якому передана на відповідальне зберігання для розміщення в морозильних камерах ТОВ «БАРК» рибна продукція, що належить ПП «РКП МАЯК», пояснив, що 12.07.2018 на території складу сталось відключення електроенергії, а аварійна лінія підключення була незаконно розібрана ПрАТ «Азовкабель», у зв`язку з чим риба була перероблена.
		07.09.2018 ПП «РКП МАЯК» звернулось до Бердянського ВП ГУПН в Запорізькій області із повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення за фактом знищення належного ПП «РКП МАЯК» майна.
		В строки, встановлені ч. 1 ст. 214 КПК України, відомості за даним повідомленням до ЄРДР внесені не були у зв`язку з чим ПП «РКП МАЯК» 10.09.2018 подано до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області скаргу на відповідну бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинене кримінальне правопорушення за поданим 07.09.2018 ПП «РКП МАЯК» повідомленням.
		Бердянським ВП ГУПН в Запорізькій області надано до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області копію витягу з ЄРДР за №12018080000000261 від 07.09.2018 за фактом знищення, в тому числі й майна ПП «РКП МАЯК», у зв`язку з чим ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.09.2018 3 справі №310/7607/19 провадження у справі за скаргою директора ПП «РКП МАЯК» Бондар Валентини Яківни на бездіяльність Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР закрито.
		Позивач вважає, що всупереч вимогам ч. 4 ст. 168 КПК України та п.п. 26-27 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.12 № 1104, посадовою особою ГУНП в Запорізькій області не забезпечено схоронність тимчасово вилученого майна, яке належить ПП «РКП МАЯК», внаслідок чого майно протиправно вибуло з його власності, чим позивачу завдано матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню в порядку ст. ст. 1173, 1174 ЦК України, ст. 25 Бюджетного кодексу України, в сумі 698 137,10 грн., яка є предметом даного  судового спору.
		Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників позивача та відповідачів, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно відомостей, які містяться у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області за організаційно-правової формою є органом державної влади.
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України    передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією    та законами України.
		В силу приписів статей    15,    16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2  ст. 16 ЦК України).
		Статтею 56 Конституції України    кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Пунктом 2 розділу І Положення про органи розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.07.17 № 570, визначено, що слідчі управління головних управлінь Національної поліції в АР Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві є органами досудового розслідування.
		Відповідно до п. 1 розділу VI вказаного Положення слідчий - службова особа органу Національної поліції України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), здійснювати досудове розслідування.
		Таким чином, спір в даній справі стосується відшкодування майнової шкоди, завданої протиправними діями та бездіяльністю службової особи органу досудового розслідування (який одночасно є органом державної влади).
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормою ст. 1166 ЦК України.
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені    статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
		Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1    статті 1176 ЦК України, а саме у випадку: незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		За відсутності підстав для застосування частини 1    статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті    1173,    1174    цього    Кодексу).
		Підставою заявленого в даній справі позову позивач визначив приписи ст. 1174 ЦК України.
		Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. 
		Стаття   1174 ЦК України    є спеціальною і передбачає певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність посадових осіб та службових осіб органів державної влади, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
		Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу (його посадової або службової особи), наявність шкоди (в т.ч. її розмір) та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. При цьому обов`язок довести наявність цих умов має саме позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі    ст. 1174 ЦК України. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		В матеріалах справи міститься Постанова прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури  Запорізької області Сердюка Є.О. від 29.08.2018 Про задоволення клопотання  директора ПП "РКП МАЯК" Бондар В.Я. про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12018080000000157.
		У зазначеній постанові Прокурором відділу встановлено наступне: "Слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області розслідується кримінальне провадження №12018080000000157 від 30.05.18 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 249, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом незаконного вилову рибних ресурсів. 28 серпня 2018 року до прокуратури області надійшло клопотання директора ПП "РКП МАЯК" Бондар В.Я . про повернення майна, вилученого під час огляду рибальського судна МРСТ «Бердянець». 03.07.2018 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області під час огляду рибальського судна МРСТ «Бердянець» бортовий номер UА - 0247. реєстраційний номер 17 від 22.07/1991 вилучено майно, власником якого є ПП "РКП МАЯК". Відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06.07.2018 на вказане майно накладено арешт. Разом з тим ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07.08.2018 зазначену ухвалу слідчого від 06.07.2018 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вказане майно відмовлено. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна. У відповідності до доданих до клопотання матеріалів копію зазначеної ухвали Апеляційного суду до СУ ГУНП в Запорізькій області скеровано 17.08.2018. Разом з тим, слідчим, у порушення вимог ст. 169 КПК України ПП «РКП Маяк» тимчасово вилучене майно до цього часу не повернуто".
		Зазначеною постановою Клопотання директора ПП "РКП МАЯК" Бондар В.Я. про повернення тимчасово вилученого майна задоволено.
		           Зобов`язано старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Пашко О.С. негайно повернути ПП "РКП МАЯК" тимчасово вилучене майно, а  саме:
		-  свідоцтво про право власності на судно серія АВ № 000564 па МРСТ «Бердянець»,  власником якого є ПП "РКП МАЯК", реєстрація під №  17 від 22 липня 1991 року, двигун 6 - НVD- 26А2,1,220 КВТ;
		-  свідоцтво про право плавання під державним прапором України серія СВ № 000109 на суди МРСТ «Бердянець», що належить ПП "РКП МАЯК" від 22 липня 1991 року;
		-  дозвіл № 6/Н на спеціальне використання водних біоресурсів  у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30.05.18.;
		- додаток до  журналу обліку  вилучених  водних  біоресурсів №  6  від 29.05.18;
		- журнал  обліку   вилучених   водних   біоресурсів   №   6  з   рукописним текстом;
		- квитанцію обліку добутих (виловлених) водяних біоресурсів №38 від 04.06.18 на 200 кг «Бичков», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП
		Маяк»;
		- квитанцію обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів №39 від 04.06.18 на 300 кг «Бичок; прийняті від МРСБ «Бердянець» ПП "РКП МАЯК";
		-  квитанцію обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів № 40 від 08.06.2018 на   300  кг «Бичок»,  прийняті  від  МРСТ «Бердянець»  ПП "РКП МАЯК";
		- квитанцію обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів №41  від 08.06.18 «Бичок», як прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк» вагою
		450 кг.;                                                                                     
		-  квитанцію обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів №43 від 15.06.18 на 360 кг «Бичок» які прийняті  від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»;                                                                                    
		-  квитанцію обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів №44 від15.06.18 на  100 кг «Бичок» які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»;                                                                                                     
		-  квитанцію обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів №46 від 24.06.18 на 370 кг «Бичок» які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»;
		- квитанцію обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів №47 24.06.18 на 150 кг «Бичок», які прийняті від МРСТ «Бердянець» ПП «РКП Маяк»;
		- копію протоколу науково-дослідницьких робіт ІРЕМ «Моніторинг та прогнозування заморних явищ» на 3 арк.;
		-  судно МРСТ «Бердянець» бортовий номер UА - 0247. реєстраційний номер 17 від 22.07/1991;
		- 2 (дві) механізовані драти - 18-20 мм;
		- 301 (триста один) полімерних ящики, в яких знаходиться риба виду «бичок», загальною вагою 7 891 кг. 
		Копію постанови для виконання зазначено надіслати старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Пашко О.С. та на адресу ПП «РКП Маяк».
		В постанові відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури  Запорізької області Сердюка Є.О. від 29.08.2018 зазначено, що дана постанова оскарженню не підлягає, а відтак набрала законної сили.
		Також зазначено, що підлягає негайному виконанню.
		З аналізу змісту вказаної постанови вбачається, що прокурором відділу в ній встановлено неповернення слідчим тимчасово вилученого майна позивачу станом на дату винесення цієї постанови.
		Обставини, встановлені  постановою від 29.08.18 у справі, враховуються судом при розгляді справи № 908/690/19.
		Крім того, в матеріалах справи міститься Постанова прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури  Запорізької області Сердюка Є.О. від 04.09.2018 Про задоволення клопотання  директора ПП "РКП МАЯК" Бондар В.Я. про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12018080000000157.
		У зазначеній постанові Прокурором відділу встановлено наступне: "Слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області розслідується кримінальне провадження №12018080000000157 від 30.05.18 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 249, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом незаконного вилову рибних ресурсів. 03.09.2018 року до прокуратури області надійшло клопотання директора ПП "РКП МАЯК" Бондар В.Я. про повернення майна, вилученого під час проведення обшуків за адресою: м. Бердянськ, вул. Набережна, 17 та м. Бердянськ, вул. Причальна, 36 . 04.07.2018 слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області під час проведення вказаних обшуків вилучено майно, власником якого є ПП "РКП МАЯК". Відповідно до ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06.07.2018 на вказане майно накладено арешт. Разом з тим ухвалами Апеляційного суду Запорізької області від 13.08.2018 зазначені ухвали слідчого від 06.07.2018 скасовано та постановлено нові ухвали слідчого судді, якими у задоволенні клопотань слідчого про накладення арешту на вказане майно відмовлено. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна. У відповідності до доданих до клопотання матеріалів копію зазначеної ухвали Апеляційного суду до СУ ГУНП в Запорізькій області скеровано 28.08.2018. Разом з тим, слідчим, у порушення вимог ст. 169 КПК України ПП «РКП Маяк» тимчасово вилучене майно до цього часу не повернуто".
		Зазначеною постановою Клопотання директора ПП "РКП МАЯК" Бондар В.Я. про повернення тимчасово вилученого майна задоволено.
		Зобов`язано старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Пашко О.С. негайно повернути ПП "РКП МАЯК" тимчасово вилучене майно, в тому числі:
		- риба тюлька загальною вагою 23  103 кг.;
		- риба бичок загальною вагою 1  630 кг.
		Копію постанови для виконання зазначено надіслати старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Пашко О.С. та на адресу ПП «РКП Маяк».
		В постанові відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури  Запорізької області Сердюка Є.О. від 04.09.2018 зазначено, що дана постанова оскарженню не підлягає, а відтак набрала законної сили.
		Також зазначено, що підлягає негайному виконанню.
		З аналізу змісту вказаної постанови вбачається, що прокурором відділу в ній встановлено неповернення слідчим тимчасово вилученого майна позивачу станом на дату винесення цієї постанови.
		Обставини, встановлені  постановою від 04.09.2018 у справі, враховуються судом при розгляді справи № 908/690/19.
		Згідно з ч.ч. 1 - 3, 7 ст. 110 КПК України, Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
		Судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.
		Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
		Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
		Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. 
		Згідно із ч. 2, 3, 4 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.12 № 1104 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України" затверджений Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, далі Порядок № 1104.
		Вилучене у ході огляду місця події та обшуку майно ПП «РКП МАЯК» є тимчасово вилученим майном, адже станом на час розгляду прокуратурою Запорізької області клопотань ПП «РКП МАЯК» про повернення тимчасово вилученого майна таке майно не арештовано та не повернуто слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області власнику - ПП «РКП МАЯК», що робить його таким, що підпадає під ознаки тимчасово вилученого майна.
		Даний висновок також наведено й у постановах прокуратури Запорізької області від 29.08.2018 та від 04.09.2018, які не підлягають оскарженню та виконуються негайно.
		Пунктом 27 Порядку № 1104 встановлено, що схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.
		Фактичні обставини справи та наявні докази свідчать про те, що тимчасово вилученим майном, щодо якого виник спір в даній справі є риба тюлька загальною вагою 23  103 кг.; - риба бичок загальною вагою 1  630 кг. які належить до об`єктів біологічного походження, 301 (триста один) полімерний ящик, в яких знаходиться риба виду «бичок», загальною вагою 7 891 кг.
		Згідно із п. 26 Порядку № 1104, зберігання речових доказів у вигляді об`єктів біологічного походження, які потребують спеціальних умов зберігання, забезпечується державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність, за узгодженням з її керівництвом. 
		Відповідно до п. п. 8, 9, 12 Порядку № 1104, відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження. Відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що призначається наказом керівника такого органу або слідчого підрозділу відповідно до повноважень (далі - відповідальна особа). Згідно із зазначеним наказом з числа посадових осіб органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, призначається також особа, яка заміщує відповідальну особу в разі її відпустки, відрядження чи тривалої відсутності з інших причин, та особа, в якої на відповідальному зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа. Для обліку речових доказів у кожному органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, відповідальною особою ведеться книга обліку речових доказів (далі - книга обліку) за формою згідно з додатком 1, яка нумерується, прошнуровується, засвідчується підписом керівника слідчого підрозділу і скріплюється печаткою органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. Книга обліку зберігається у відповідальної особи. Передача на зберігання речових доказів, які за своїми властивостями повинні зберігатися в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі, здійснюється відразу після їх взяття на облік у книзі обліку. Відповідальна особа під час прийняття для зберігання речових доказів перевіряє відповідність даних, зазначених у протоколі, в якому зафіксовано факт їх вилучення (отримання), фактичному стану речових доказів. На кожній упаковці (бирці) зазначаються номер книги обліку і порядковий номер запису. Відповідальна особа заповнює квитанцію про отримання речових доказів для зберігання в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі за формою згідно з додатком 2 (далі - квитанція), яка долучається до матеріалів кримінального провадження.
		Матеріали справи свідчать, що на підставі цілісної розписки від 04.07.18 та розписки від 05.07.2018 риба тюлька загальною вагою 23  103 кг.; - риба бичок загальною вагою 1  630 кг. які належить до об`єктів біологічного походження, 301 (триста один) полімерний ящик, в яких знаходиться риба виду «бичок», загальною вагою 7 891 кг. передана слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області Пашко О.С. на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , що суперечить п. п. 26, 27 Порядку № 1104. При цьому, вказаний Порядок взагалі не передбачає можливості слідчого передавати на зберігання тимчасово вилучене майно шляхом складання цілісної розписки. 
		Отже, здійснивши передачу тимчасово вилученого майна на зберігання ОСОБА_1 слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області Пашко О.С. порушив положення п.п. 26, 27 Порядку № 1104, що свідчить про протиправність дій останнього.
		При цьому, в силу ч. 4 ст. 168 КПК України та Порядку № 1104 саме слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області є відповідальною особою за забезпечення схоронності тимчасово вилученого майна.
		Окрім того, згідно з ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду від 02.07.2018 у справі №335/7439/18, провадження №1-кс/335/5027/2018, дозвіл надано виключно на вилучення підроблених документів, які видаються суб`єктам господарської діяльності для незаконного вилову риби та подальшої її реалізації, предметів, що зберегли сліди кримінального правопорушення.
		Отже, вказаною ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку вказаних вище приміщень та вилучення: 1) підроблених документів, які видаються суб`єктам господарської діяльності для незаконного вилову риби та подальшої її реалізації; 2) предметів, що зберегли сліди кримінального правопорушення. 
		При цьому, за змістом цієї ухвали, сам слідчий в обґрунтування клопотання вказав, що предметами, що зберегли сліди кримінального правопорушення можуть бути: заборонені законом пристосування для добування риби, тобто браконьєрські снасті, спеціальний одяг, тощо.
		Разом з тим, за результатами проведеного обшуку не було вилучено жодного з перелічених вище предметів, на які було надано дозвіл на їх вилучення у випадку виявлення. Разом з тим, було вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надавався, - рибну продукцію.
		Отже незаконні дії, рішення та протиправна бездіяльність посадових та службових осіб відповідача 1 полягає у незаконному вилученні майна, дозвіл на вилучення якого не надавався, незаконній передачі вилученого майна сторонній особі за відсутності на те правових підстав, адже таке зберігання не передбачено Порядком №1104, незабезпеченні схоронності тимчасово вилученого майна, не виконанні постанов прокуратури Запорізької області та неповерненні такого майна власнику всупереч вимогам ч. 4 ст. 168 КПК України.
		Постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури  Запорізької області Сердюка Є.О. від 29.08.2018 про повернення тимчасово вилученого майна  та Постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури  Запорізької області Сердюка Є.О. від 04.09.2018 про повернення тимчасово вилученого майна зобов`язано слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080000000157 від 30.05.18, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 249, ч. 2 ст. 364 КК України, негайно повернути ПП "РКП МАЯК" тимчасово вилучене майно, зокрема рибу «тюлька» загальною вагою 23 103 кг., риба «бичок» загальною вагою 1 630 кг.,            301 (триста один) полімерний ящик, в яких знаходиться риба виду «бичок», загальною вагою 7 891 кг. 
		Разом з тим, станом на день прийняття рішення в даній справі докази повернення слідчим ГУНП в Запорізькій області позивачу вилученого майна в матеріалах справи відсутні.
		Вказані обставини свідчать про невиконання слідчим ГУНП в Запорізькій області вимог Постанови прокурора від 29.08.2018 про повернення тимчасово вилученого майна  та Постанови прокурора від 04.09.2018 про повернення тимчасово вилученого майна, яка є законною та обов`язковою для виконання.
		Вилучене та не повернуте майно  належить ПП «РКП МАЯК» на підставі абз. 3  ч. 1 ст. 34 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», за яким, суб`єкти рибного господарства мають право на власність на водні біоресурси, добуті у порядку, встановленому законом, а також на доходи від їх реалізації.
		За визначенням ст. 1 цього Закону, користувачі водних біоресурсів - суб`єкти рибного господарства, що здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів.
		Суб`єкт рибного господарства - юридична чи фізична особа, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства.
		ПП «РКП МАЯК» має дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) №10, виданий 16.08.2017 Державним агенством рибного господарства, терміном дії з 16.08.2017 по 16.08.2022. ПП «РКП МАЯК» повідомленням про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів №2К-60 від 23.01.2018 Державним агентством рибного господарства України встановлено частки допустимого вилову водних біоресурсів у 2018 році. ПП «РКП МАЯК» належним чином виконує дозвільні умови, подає передбачені чинним законодавством звіти про обсяги вилову риби та інших водних ресурсів, подає податкову звітність та сплачує згідно з нею податки, маає на праві власності 5 риболовних суден, в тому числі й МРСТ «Бердянець».
		Також ПП «РКП МАЯК» є співвиконавцем програми проведення дослідницького вилову водних ресурсів науково-дослідних робіт, що виконує Державний інститут рибного господарства та екології моря.
		Як вже зазначалось вище, добуті таким чином водні біоресурси належать ПП «РКП МАЯК».
		Так, зокрема, згідно з записом №18 від 31.03.2018 в журналі обліку прийнятих водних біоресурсів №1, заведеному 17.02.2016, та квитанцією обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів №18 від 31.03.2018, 31.03.2018 ПП «РКП МАЯК» було добуто (виловлено) рибу тюлька азовська у кількості 39  130 кг.
		Згідно з службовою запискою технолога ПП «РКП МАЯК» Вакуменко Д.В. від 02.04.2018, добуті 31.03.2018 водні біоресурси, а саме: тюлька азовська в кількості 39  130 кг (квитанція №18 від 31.03.2018) згідно з технологічною схемою були помиті та розфасовані. В результаті тюльки добірної, придатної до переробки на копчення, посол, - 23  103 кг.
		Вимогою №48 від 02.04.2018 водні біоресурси, а саме: тюлька азовська добірна у кількості 23  103 кг та тюлька азовська рядова у кількості 16  027 кг, були направлені на замороження.
		Згідно з записом №30 від 26.04.2018 в журналі обліку прийнятих водних біоресурсів №1, заведеному 17.02.2016, та квитанцією обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів №30 від 26.04.2018, 26.04.2018 ПП «РКП МАЯК» було добуто (виловлено) рибу бичок азовський у кількості 1 875 кг.
		Згідно з службовою запискою технолога ПП «РКП МАЯК» Вакуменко Д.В. від 26.04.2018, добуті 26.04.2018 водні біоресурси, а саме: бичок азовський в кількості 1 875 кг (квитанція №30 від 26.04.2018) згідно з технологічною схемою були розфасовані. В результаті бичка крупного 14+, придатного для в`ялення, - 1 630 кг.
		Вимогою №57 від 26.04.2018 водні біоресурси, а саме: бичок азовський крупний (14+) у кількості 1  630 кг та бичок азовський рядовий (10+) у кількості 245 кг, були направлені на замороження.
		Також, відповідно до записів №76, №77 від 04.07.2018 у журналі обліку прийнятих водних біоресурсів, заведеному 24.08.2017, ПП «РКП МАЯК» було добуто водні біоресурси - рибу бичок азовський у кількості 4  600 кг (квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів №50 від 04.07.2018) та у кількості 2  316 кг (квитанція обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів №51 від 04.07.2018). Разом кількість водних біоресурсів, виловлених 04.07.2018 (в час проведення обшуку та огляду місця події) складає 6 916 кг.
		Дані біоресурси технолог ПП «РКП МАЯК» розфасувати й оцінити їх розмір та направити на заморозку не встиг, через проведення у ті дні обшуку та огляду місця події.
		Окрім того, згідно з звітом про рух рибної продукції в обробленні по цеху за липень 2018 року, станом на час проведення обшуку та огляду місця події, ПП «РКП МАЯК» володіло залишком добутої рибної продукції у наступних кількостях: бичок - 20  432 кг; тюлька - 22  334 кг. 
		Відповідно до акту комісії ПП «РКП МАЯК» у складі начальника рибопереробного комплексу Чербаджі Д.Ф. , технолога Вакуменко Д.В. , комірника Пархоменко О.С. , в період з 03.07.2018 по 13.07.2018 з холодильних камер, що розташовані за адресою: м . Бердянськ, вул. Причальна , буд. 36, була вилучена та вивезена в невідомому напрямку рибна продукція:
		- бичок 14+ см у кількості 1  630 кг;
		- бичок 10-14 см у кількості 6  916 кг;
		- тюлька велика відсортована для копчення у кількості 23  103 кг.
		Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що вилучене під час обшуку майно, власником якого є позивач, і яке було передано слідчим Слідчого управління ГУНП в Запорізькій області Пашко О.С. всупереч положень п. 26, 27 Порядку № 1104 на зберігання ОСОБА_1 , у зберігача відсутнє.
		Доказів протилежного учасниками справи суду не надано.
		Також, колегія суддів враховує пояснення позивача, стосовно того, що згідно з Стандартом Державного комітету рибного господарства України СОУ 15.2-34821206-033:2010 «Риба дрібна заморожена. Технічні умови», цей стандарт поширюється на рибу дрібну заморожену, призначену для реалізації на харчові цілі та для промислового перероблення, в т.ч., бичка азово-чорноморського, тюльку. 
		Відповідно з даним Стандартом, строк зберігання риби бичок у замороженому стані при температурі -18 °С складає 8 місяців, а тюльки при такій же температурі - 6 місяців.
		Вилучена у позивача риба виловлена, оброблена та заморожена у період з березня по липень 2018 року, тому строк її зберігання стікає в вересні 2018 року - лютому 2019 року відповідно.
		Отже, позивачем заявлена до стягнення  шкода відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, оскільки відшкодування шкоди в натурі неможливе.
		Таким чином, зазначені дії (бездіяльність) відповідача 1 щодо вилучення майна у позивача за відсутності дозволу, незабезпечення збереження вилученого у позивача майна у визначеному законодавством порядку та неповернення майна законному власнику свідчать про невиконання відповідачем 1 покладеного на нього законом обов`язку щодо забезпечення схоронності тимчасово вилученого майна. При цьому, суду не надано документального підтвердження належного виконання відповідачем 1 вимог Порядку № 1104. Крім того, майно взагалі було передано слідчим на зберігання з порушенням вимог п. п. 26, 27 Порядку № 1104. Вказані дії (бездіяльність) відповідача 1 стали причиною завдання позивачу шкоди позбавлення належного на праві власності спірного майна та настання наслідку у вигляді його знищення, що свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку, як елементу цивільного правопорушення. 
		Частинами 1, 2   статті 321 ЦК України    передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97    ратифіковано  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод    від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу    ст. 9 Конституції України    вони є частиною національного законодавства України.
		Згідно із    ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-ІV від 23.02.06,    суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
		Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції передбачає, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном повинно бути "законним": у п. 2 встановлено, що держави мають право контролювати використання майна шляхом введення "законів". Крім того, принцип верховенства права - одна з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції. Питання, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним (п. 39 постанови від 9 червня 2005 року № 68443/01 у справі "Бакланов проти Росії"; п. 33 постанови від 24 березня 2005 року № 58254/00 у справі "Фрізен проти Росії").
		Відповідно до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року    кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Зокрема, у справі "Меріт проти України" ЄСПЛ дійшов до висновку, що звернення до згаданої процедури    КПК    щодо оскарження дій посадових осіб органів досудового слідства не можна кваліфікувати як ефективний засіб юридичного захисту за змістом ст. 13 та він не відповідає вимогам §1 ст. 35 Конвенції з питань доступності, оскільки скарги на тривалість розслідування можуть подаватися тільки після закінчення самого розслідування, і не було надано жодної можливості оскарження таких дій в процесі розслідування. Розглядаючи справу "Анатолій Кузьменко проти України" (рішення від 09.03.2017), посилаючись на свою попередню прецедентну практику (рішення у справах "Голдер проти Сполученого Королівства" від 21.02.75, п. 36, заява №4451/70, та "Бака проти Угорщини" від 23.06.2016, п. 120, №20261/12,) ЄСПЛ зауважив, що право доступу до суду, зокрема право порушити справу в суді в цивільних правовідносинах, є елементом, який є невід`ємною частиною права, викладеного в § 1 ст.6 Конвенції, яка встановлює гарантії стосовно організації та складу суду й ведення провадження у справі. Все це загалом становить право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції.
		Згідно із ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з необхідністю визначення розміру збитків, заподіяних знищенням риби, позивач звернувся до Бердянського невідокремленого відділення Запорізької торгово-промислової палати №И-11 від 27.02.2019, в якій просив визначити ринкову вартість тюльки добірної мороженної, бичка крупного мороженого 14+ см та бичка середнього мороженого 10-14 см.
		Згідно наявного в матеріалах справи експертного висновку про вартість  №И-11 від 27.02.2019 Бердянського невідокремленого відділення Запорізької торгово-промислової палати експерт встановив, що станом на дату експертизи середня вартість: - тюльки азовської свіжомороженої добірної за 1 кг складає 21 грн.; - бичка азовського великого свіжомороженого, 14+ см, за 1 кг складає 24 грн.; - бичка азовського середнього свіжомороженого, 10-14 см, за 1 кг складає 22 грн.
		З урахуванням визначеної у вказаному експертному висновку вартості позивач визначив розмір завданої йому шкоди за неповернення знищеного майна, а саме: 
		- 485  163 грн. за 23  103 кг тюльки азовської свіжомороженої добірної; 
		- 39  120 грн. за 1  630 кг бичка азовського великого свіжомороженого, 14+ см; 
		- 152 152 грн. за 6  916 кг бичка азовського середнього свіжомороженого, 10-14 см.
		Право власності ПП «РКП МАЯК» на ящики полімерні у кількості 301 шт. підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, а саме: рахунком-фактурою №0-00000034 від 12.03.2018; платіжними дорученнями №198 від 12.03.2018 та №199 від 12.03.2018; видатковою накладною №0-00000030 від 12.03.2018; товарно-транспортною накладною №0-00000003 від 12.03.2018; прибутковим ордером №46 від 13.03.2018.
		Відповідно до службової записки начальника рибопереробного комплексу ПП «РКП МАЯК» Чербаджі Д.Ф. від 10.09.2018, вилучені 301 полімерний ящик станом на дату написання даної службової не повернені.
		Вартість 301 полімерних ящик складає 72,10 грн. за шт, що у сукупності складає 21  702,10 грн. Дані ящики оцінені за ціною їх придбання, адже їм властивий фізичний знос.
		Таким чином, позивачем доведено, що розмір завданої йому шкоди, вимогу про відшкодування якої заявлено в межах даної справи, становить  698  137,10 грн.
		Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Позивач довів наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, передбаченого приписами ст. 1174 ЦК України для стягнення шкоди: протиправність дій та бездіяльність службової особи органу державної влади (відповідача 1), наявність шкоди (в т.ч. її розмір), причинний зв`язок між протиправними діями (бездіяльністю) та завданою шкодою, а також порушення своїх прав.
		Враховуючи вищевказане, суд вважає позовні вимоги ПП «РКП МАЯК» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		За приписом статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою.
		Відшкодування такої шкоди органом державної влади, оскільки останній фінансується з державного бюджету України, здійснюється з відповідного бюджету.
		Відповідно до ст. 25 БК України № 2456-VI від 08.07.10 казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (АР Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
		Частиною 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
		Конституційний суд України в своєму рішенні №12-рп/2001 від 03.10.2001 у справі №1-36/2001 зазначив, що не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.
		Таким чином, відшкодування шкоди у даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 67/157-10 від 25.05.2011).
		Отже, заявлена до стягнення шкода в розмірі 698  137,10 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.
		При цьому, формулюючи резолютивну частину рішення в даній справі судом врахована позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.18 у справі №910/23967/16.
		Твердження відповідача 1 про не надання доказів визнання рішень, дій чи бездіяльності слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області протиправними та щодо відсутності підтвердження вини слідчого та причинно-наслідкового зв`язку, суд зазначає наступне.
		Щодо  стосується наявності  вини  в протиправних рішеннях та діях  посадової особи відповідача 1, то згідно з правовою позицією, висловленою Верховним України  в постанові від 25.05.2016 у справі № 6-440цс16, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
		Згідно з ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх  повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Стаття 1174 ЦК України є спеціальною і передбачає певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади за шкоду, завдану їх  посадовою або службової  особи, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
		Так, зокрема, цією правовою нормою передбачено, що для застосування відповідальності органів в державної влади наявність їх вини та вини їх посадових осіб не є обов`язковою.
		Втім, цією нормою не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
		Таким чином, предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій посадових або службових осіб органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень шляхом вилучення майна, належного позивачеві, незабезпечення його збереження та неповернення, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) посадової особи органу державної влади  і заподіянням шкоди.
		Отже, відповідальність органу державної влади, за шкоду, яка завдана юридичній особі може настати  за одночасної наявності таких умов:1)  факту незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади (його посадової  або службової особи); 2) наявності шкоди, завданої позивачу; 3) причинно-наслідкового зв`язку між рішенням, дією чи бездіяльністю та завданою шкодою. При   цьому,   наявність   вини   посадової   або   службової  особи   органу  державної влади доказуванню та встановленню не підлягає, як прямо слідує з норми ст. 1174 ЦК України.
		З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи відповідача 1 про необхідність встановлення вини в діях його посадової особи.
		Що ж стосується причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою слідчого відповідача 1 та завданою шкодою суд зазначає наступне.
		Неправомірні дії посадових та службових осіб ГУНП в Запорізькій області щодо вилучення майна, дозвіл на вилучення якого не надавався, прийняття незаконного рішення про передачу такого майна на відповідальне зберігання сторонній особі без правової підстави на те, незабезпечення схоронності такого майна до повернення його власнику, невиконання постанов прокуратури Запорізької області та неповернення такого майна власнику призвели до завдання позивачу шкоди, оскільки він втратив належне йому майно.
		У випадку дотримання посадовими особами ГУНП в Запорізькій області вимог КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 19 листопада 2012 року № 1104 (надалі - Порядок №1104), належне позивачу майно не вибуло б з його власності.
		Зазначене свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між цими діями, рішеннями та бездіяльністю та шкодою, що настала.
		Що ж до тверджень про те, що позивач в установленому законом порядку (ст. 303 КПК України) мав оскаржити дії слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна та отримати відповідне судове рішення, яке б утворювало преюдицію, то за змістом ч. 6 ст. 75 ГПК України, преюдицію в господарському процесі утворюють виключно вирок суду та ухвала про закриття кримінального провадження. Разом з тим, за результатом оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора в порядку ст. 303 КПК України виноситься ухвала слідчого судді. То ж відповідно таке процесуальне рішення слідчого судді преюдиції не утворює.
		Як свідчать додані до позовної заяв процесуальні документи, в тому числі й ухвали суду та постанови прокурора, ПП «РКП МАЯК» відношення до даного кримінального провадження не має.
		Посилання відповідача 1 на відсутність на території Запорізької області державної спеціалізованої установи, що здійснює судову-експертну діяльність, яка б могла забезпечити схоронність полетів свіжомороженої риби є необґрунтованими, оскільки такі установи наявні в суміжних із Запорізькою областях (Дніпропетровській та Херсонській).  
		Частиною 2   статті 19 Конституції України   передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією    та законами України.
		Нормою ч. 4 ст. 168 КПК України та Порядком № 1104 в імперативній формі встановлено порядок зберігання тимчасово вилученого майна біологічного походження. При цьому, недотримання вказаного порядку зберігання за будь-яких причин не звільняє від відповідальності особу, яка зобов`язана забезпечити збереження такого майна.
		Твердження відповідача 1 не наведення позивачем в позовній заяві попереднього розрахунку судових витрат спростовуються тим, що в мотивувальній частині позовної позивач зазначав, що орієнтовний розрахунок судових витрат складається з: витрат на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 30    000 грн. та витрат на проведення експертизи у розмірі 1 920 грн.
		Доводи відповідача 2 про те, що норма ч. 6 ст. 1176 ЦК України відсилає саме до приписів ст. 1166 ЦК України, є хибними, оскільки ст. 1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. В даній справі шкода завдана саме діями (бездіяльністю) службової особи органу державної влади (слідчого). Загальні підстави відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування визначаються нормами ст. ст. 1173, 1174 ЦК України, які є спеціальними по відношенню до ст. 1166 ЦК України. При цьому, норми ст. ст. 1173, 1174 ЦК України не вимагають встановлення такого елементу складу правопорушення як вина.
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються: розподіл судових витрат.
		Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
		1) на професійну правничу допомогу;
		2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
		3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
		4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов`язані з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
		Як свідчить зміст позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 1 всі документально підтверджені судові витрати. 
		При цьому, до орієнтовного розрахунку судових витрат позивач відносить витрати на проведення експертизи в розмірі 1920,00 грн.
		В матеріалах справи міститься висновок Бердянського невідокремленого відділення Запорізької торгово-промислової палати про вартість № И-11 від 27.02.19, в якому експертизою була встановлена середня вартість тюльки азовської свіжомороженої добірної; - бичка азовського великого свіжомороженого, 14+ см, за 1 кг;  бичка азовського середнього свіжомороженого, 10-14 см.
		Замовником вказаного експертного висновку є позивач, який звернувся до експертної установи із заявкою № 14 від 27.02.19.
		В заявці № 14 від 27.02.19 позивач, звертаючись до експертної установи, просив у зв`язку з необхідністю визначення розміру збитків, заподіяних знищенням риби, визначити ринкову вартість тюльки азовської свіжомороженої добірної; - бичка азовського великого свіжомороженого, 14+ см, за 1 кг;  бичка азовського середнього свіжомороженого, 10-14 см.
		Тобто, метою звернення позивача до експертної установи є саме визначення розміру шкоди (збитків), завданої знищенням мороженої риби тюльки азовської свіжомороженої добірної; - бичка азовського великого свіжомороженого, 14+ см, за 1 кг;  бичка азовського середнього свіжомороженого, 10-14 см  у зв`язку з неправомірними діями (бездіяльністю) службової особи відповідача 1, що входить до предмету доказування в даній справі.
		Таким чином, на підставі отриманого експертного висновок про вартість № И-11 від 27.02.19, в якому експертизою була встановлена дійсна станом на дату експертизи вартість за 23  103 кг тюльки азовської свіжомороженої добірної - 485  163 грн., за 1  630 кг бичка азовського великого свіжомороженого - 39  120 грн. та за 6  916 кг бичка азовського середнього свіжомороженого, 10-14 см. - 152 152 грн.
		Оскільки розмір завданої позивачу шкоди входить до предмету доказування в даній справі, суд дійшов висновку про те, що витрати, понесені позивачем за проведення вказаної експертизи Бердянським невідокремленим відділенням Запорізької торгово-промислової палати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи в розумінні ст. 123 ГПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
		За фактом проведення робіт з незалежної оцінки та складання експертного висновку про вартість № И-11 від 27.02.19 Бердянським невідокремленим відділенням Запорізької торгово-промислової палати виставлено рахунок №БИ-11 від 27.02.2019 , згідно із яким вартість робіт складає 1920,00 грн. (засвідчена копія вказаного  рахунку знаходиться в матеріалах справи).
		Позивач оплатив 1920,00 грн. за експертизу Бердянському невідокремленому відділенню Запорізької торгово-промислової палати, що підтверджується платіжним дорученням № 143 від 27.02.19, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. 
		Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
		Враховуючи задоволення позову в даній справі та документальне підтвердження понесених витрат, суд дійшов висновку про те, що витрати на проведення експертизи в сумі 1920,00 грн. покладаються на відповідача 1 - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області.
		Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.
		Відповідно до  статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Відповідно до частини 1, 2  ч. 2  статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,  та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги  (ч. 3  ст. 126 ГПК України).
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).
		Пунктом 1 частини 1  статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"  визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
		Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"    адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
		Відповідно до  ст.30 Закону України  Про адвокатуру і адвокатську діяльність  гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 30000,00 грн., позивачем  додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги  б/н від 26.02.2019 з Додатковою угодою №1 від 30.07.2019 до нього, Ордер на надання правової допомоги Серія ЗП №119378 від 26.02.2019. Також, подано платіжне доручення №434 від 31.07.2019 на суму 30000, 00 грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем  витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті виконаних робіт/наданих послуг від 30.07.2019.
		Приймаючи до уваги складність спору, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робі, суд, враховуючи задоволення позову,  дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 30000,00 грн. є співрозмірним категорії спору, наданому об`єму адвокатських послуг.
		На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-1 на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 30000,00 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та її розумною необхідністю.  
		Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу  України, колегія суддів
		ВИРІШИЛА
		 
		1. Позов Приватного підприємства "РКП МАЯК" до відповідача 1 - Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, до відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області задовольнити повністю.
		2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "РКП МАЯК" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Набережна, 17, код ЄДРПОУ 03888931) 698 137 (шістсот дев`яносто вісім тисяч сто тридцять сім) грн. 10 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових та службових осіб Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області. Видати наказ.
		3.Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) на користь Приватного підприємства "РКП МАЯК" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Набережна, 17, код ЄДРПОУ 03888931) витрати на проведення експертизи в сумі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 00 коп. та 30000 (тридцять тисяч) грн.  00 коп. витрат на правничу допомогу. Видати наказ.
		 
		Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України  "12" серпня 2019 р.
		 
		          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		                    Головуючий суддя                                                                      Н.Г. Зінченко 
		 
		            Суддя                                                                                         І.С. Горохов
		 
		 
		                      Суддя                                                                                            М.В. Мірошниченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...