Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/3941/13 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2013.
Дата набрання законної сили: 12.12.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"12" грудня 2013 р.                                                             Справа № 914/3941/13 
		 
		Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
		головуючого судді                                                                      Орищин Г.В.
		суддів                                                                                                   Бойко С.М.      
		                                                                                                     Галушко Н.А.
		розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзер Парк" від 28.10.2013 р. б/н
		на ухвалу господарського суду Львівської області від 23.10.2013р. про забезпечення позову
		у справі № 914/3941/13
		за позовом заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі: 
		позивача-1 Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області 
		позивача-2 Регіонального ландшафтного парку "Знесіння", м.Львів
		до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзер Парк", м.Львів
		до відповідача-2 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради
		за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Державної екологічної інспекції у Львівській області
		за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Львівської обласної ради,
		за участю третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Львівської міської ради 
		про визнання недійсним договору та зобов'язання до вчинення дій, 
		 
		за участю представників:
		прокурор -  Куцик В.Б.;
		від позивача -1 - не з'явився;
		від позивача-2 - Гречаник Р.М.;
		від відповідача-1- не з'явився;
		від відповідача-2 - Крикус В.В.;
		від третьої особи-1 - Якубович Ю.П.;
		від третіх осіб-2,3 - не з'явився
		 
		 
		Права та обов'язки сторін, прокурора та третіх осіб, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 29 ГПК України роз'яснено.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.10.2013р. у справі №914/3941/13 (суддя Шпакович О.Ф.) заяву заступника прокурора м. Львова про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено: заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "Кайзер Парк" (далі - ТзОВ "Кайзер Парк")  та Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради вчиняти будь - які дії стосовно розміщення (встановлення, реконструкцію, будівництво) стаціонарного атракціону  (тролейної переправи "ZIP LINE") у місті Львові, у межах вулиць О. Довбуша, 24 - Заклинських (на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння"), а також - експлуатації зазначеного атракціону. Стягувачем за даною ухвалою визначено регіональний ланшафний парк "Знесіння".
		Приймаючи ухвалу, суд першої інстанції керувався ст.ст. 66, 67 ГПК України та виходив із того, що невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може призвести до виникнення небезпеки для життя і здоров'я людей, а також до знищення і пошкодження рослинності регіонального ландшафтного парку "Знесіння".
		Дану ухвалу оскаржив відповідач-1 - ТзОВ "Кайзер Парк", оскільки вважає її незаконною та необгрунтованою, у зв'язку з чим просить ухвалу господарського суду Львівської області від 23.10.2013р. у даній справі скасувати. Скаржник зазначає, зокрема,  що суд не обґрунтував чому невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до виникнення небезпеки для життя і здоров'я людей, а також до знищення і пошкодження рослинності регіонального ландшафтного парку "Знесіння".  З огляду на наведене, скаржник вважає, що підстави для забезпечення позову у справі №914/3941/13 відсутні.
		Прокурор, позивачі, відповідач-2 та треті особи вимог ухвали суду від 28.11.2013р. не виконали, не подали відзивів на апеляційну скаргу та письмових пояснень по суті апеляційної скарги.
		Позивач-1, відповідач-1 та треті особи-2,3 не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомили. 
		Зважаючи на те, що у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, за відсутності клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги та про продовження, визначеного ст.102 ГПК України 15-денного строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача-1, відповідача-1 та третіх осіб-2,3.
		В судовому засіданні прокурор, представники позивача-2 та третьої особи-1 заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав її законності та обґрунтованості.
		Представник відповідача-2 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу змінити, виключивши з резолютивної частини  слова "Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради", оскільки останнє не здійснює жодних дій стосовно розміщення та експлуатації стаціонарного атракціону на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння".
		З матеріалів оскарження ухвали та апеляційної скарги вбачається наступне:
		Заступник прокурора  м. Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області  та Регіонального ландшафтного парку "Знесіння" про визнання недійсним договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення №28-3 від 18.09.2013р., укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТзОВ "Кайзер Парк"; застосування наслідків недійсності зазначеного договору; зобов'язання ТзОВ "Кайзер Парк" демонтувати стаціонарний атракціон - тролейну переправу "ZIP LINE", розміщений на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння".
		Окрім того, заступник прокурора м. Львова звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням №37-8486-13 від  15.10.2013р. про забезпечення позову та доповненням до такого клопотання №37-8709-13 від 22.10.2013р. (а.с.15-18, 27-30), якими просив суд забезпечити позов шляхом встановлення заборони ТзОВ "Кайзер Парк"  та іншим особам вчиняти дії, пов'язані з розміщенням (встановленням, реконструкцією, будівництвом) стаціонарного атракціону (тролейної переправи "ZIP LINE") у місті Львові, у межах вулиць О.Довбуша, 24 - Заклинських (на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння") та експлуатації такого атракціону. 
		Вимога про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована численними порушеннями вимог чинного законодавства, допущеними при наданні в оренду конструктивних елементів благоустрою, зокрема, встановленням ТзОВ "Кайзер Парк"  стаціонарного атракціону на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння" без належного дозволу і погодженого проекту, наявністю завданих розміщенням вказаного  атракціону збитків та можливістю виникнення тяжких наслідків у випадку здійснення експлуатації атракціону.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.10.2013р.  задоволено клопотання заступника прокурора м. Львова та вжито заходів до забезпечення позову.
		Судова колегія, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що  підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне:
		Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		Стаття 67 ГПК України передбачає можливість забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. 
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:   розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;   забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;   наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;   імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р.)
		Як вбачається зі змісту позовної заяви заступника прокурора м. Львова предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення №28-3 від 18.09.2013р. (надалі - договір), укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ТзОВ "Кайзер Парк" (орендар); застосування наслідків недійсності зазначеного договору; зобов'язання ТзОВ "Кайзер Парк" демонтувати стаціонарний атракціон - тролейну переправу "ZIP LINE", розміщений на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння".
		Предметом вказаного договору є надання орендодавцем орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного торговельного та іншого призначення на умовах оренди на терміни відповідно до ухвали міської ради від 27.06.2013р. №2443 "Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи "ZIP LINE".
		Відповідно до п.2.1.1. договору орендодавець зобов'язався надати у тимчасову оренду конструктивні елементи благоустрою комунальної власності для розміщення стаціонарного атракціону площею 800м2 (тротуар, газон, тощо) за адресою: м.Львів, у межах вулиць О.Довбуша, 24 - вул. Заклинських (на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння").
		Відповідно до п.п.2.2.1, 2.2.3. орендар зобов'язався не встановлювати об'єкти  соціально-культурного, торговельного та іншого призначення без дозволу на їх розміщення; встановлювати об'єкти  соціально-культурного, торговельного та іншого призначення відповідно до погодженого у встановленому порядку проекту без пошкодження конструктивних елементів благоустрою комунальної власності.
		Проте, як вбачається з акту перевірки Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради №1212-НП/13 від 17.10.2013р., ТзОВ "Кайзер Парк"  змонтовано атракціон без погодженого проекту, чим порушено обов'язкові вимоги, передбачені Правилами будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затвердженими Наказом міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 110 від 01.03.2006р. Відсутність документів, необхідних для здійснення експлуатації атракціону, підтверджується і самим скаржником у тексті апеляційної скарги.
		Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане не полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Таким чином, із змісту вказаної статті ЦК України та позовних вимог заступника прокурора м. Львова випливає, що у випадку задоволення позову у даній справі настануть передбачені ч.1 ст.216 ЦК України правові наслідки його недійсності, а саме: відсутність за таким договором юридичних наслідків,  в тому числі, відсутність у ТзОВ "Кайзер Парк" права встановлювати на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння" стаціонарного атракціону - тролейної переправи "ZIP LINE" та демонтаж останньої. 
		Окрім цього, як вбачається з акту №1942/05/, в ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду Державною екологічною інспекцією у Львівській області виявлено факт встановлення ТзОВ "Кайзер Парк"  двох станцій тролейної переправи, для спорудження яких проведено зняття шару грунту, пошкоджено трав'яний покрив, незаконно зрізано та пошкоджено дерева, чим завдано збитки на суму 13481 грн.
		З огляду на вищенаведене, судова колегія вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, пов'язані з розміщенням (встановленням, реконструкцією, будівництвом) стаціонарного атракціону (тролейної переправи "ZIP LINE") на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння" та експлуатації такого атракціону може ускладнити виконання рішення суду, призвести до виникнення небезпеки для життя і здоров'я людей, з огляду на відсутність передбачених законодавством документів, необхідних для здійснення експлуатації стаціонарного атракціону, а також до подальшого знищення і пошкодження рослинності регіонального ландшафтного парку "Знесіння". При цьому, місцевий господарський суд, вирішуючи питання про вжиття заходів до забезпечення позову, правильно оцінив наявність зв'язку між вжитими ним заходами та предметом позовних вимог, співрозмірності заходу позовним вимогам та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу.
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Скаржник не надав доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі господарського суду Львівської  області від 23.10.2013р. у даній справі.
		Однак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд безпідставно заборонив  вчиняти будь - які дії стосовно розміщення (встановлення, реконструкції, будівництва) стаціонарного атракціону  (тролейної переправи "ZIP LINE") у місті Львові, у межах вулиць О. Довбуша, 24 - Заклинських (на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння") та експлуатації зазначеного атракціону Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, оскільки останнє за спірним договором №228-13 від 18.09.2013р. лише надало ТзОВ "Кайзер Парк" в оренду окремі конструктивні елементи благоустрою комунальної власності  на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння" для розміщення стаціонарного атракціону - тролейної переправи "ZIP LINE", а з матеріалів справи не вбачається здійснення ним будь-яких дій стосовно розміщення чи експлуатації вказаного атракціону, однак п.2.1.2. договору №228-13 від 18.09.2013р. встановлений обов'язок орендодавця здійснювати контроль за санітарним станом і зовнішнім виглядом об'єкта з часу видачі дозволу і до його закінчення.
		Отже, враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 23.10.2013р. у справі №914/3941/13 слід  змінити, виключивши з резолютивної частини наступне: " та Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79000, пл. Галицька, 15, м. Львів; ідент. код 25558625 )". В решті оскаржувана ухвала відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваної ухвали.
		Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.
		Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзер Парк" відмовити.
		Ухвалу господарського суду Львівської області від 23.10.2013р. у справі №914/3941/13  змінити, виключивши з пункту 2 резолютивної частини наступне: " та Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79000, пл. Галицька, 15, м. Львів; ідент. код 25558625 )".
		В решті ухвалу господарського суду Львівської області від 23.10.2013р. у справі №914/3941/13 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
		Матеріали оскарження ухвали повернути в місцевий господарський суд.
		 
		Повний текст постанови складений 16.12.2013р.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      Орищин Г.В.
		 
		судді                                                                                                    Бойко С.М.
		 
		                                                                                                    Галушко Н.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...