Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/9559/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; валютного регулювання і валютного контролю, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано судом: 13.11.2025. Зареєстровано: 14.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9559/25
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Шевякова І.С., 
		за участю:
		секретаря судового засідання  Бахарєва П.А. 
		представника позивача  Ворона О.А.
		представника відповідача  Трофімченко В.О.
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення. 
		Позовні вимоги:
		визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.04.2025 № 00045120706.
		Під час розгляду справи суд
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Київське дочірнє підприємство "НМУ "Електропівденмонтаж" (далі також позивач, КДП "НМУ "ЕПМ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ДПС в Полтавській області) про скасування податкового повідомлення-рішення.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/9959/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
		Протокольною ухвалою суду від 22.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		 
		Аргументи учасників справи
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до нього були застосовані штрафні санкції (пеня) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 
		З накладенням цих штрафних санкцій позивач не погодився та вважав відповідне рішення протиправним, стверджуючи, що товар, за якій КДП "НМУ "ЕПМ" перерахував валютні кошти, був ним отриманий та поставлений на митну територію України, проте не випущений у вільний обіг на територію України.
		При цьому, згідно з актом перевірки податковим органом встановлені обставини поставки товару, проте не випущення його у вільний обіг. Тобто актом перевірки фактично встановлена наявність повернення коштів, які були виведені для придбання товарів, та саме зворотний потік в Україну товарів.
		Документальна позапланова виїзна перевірка КДП "НМУ "ЕПМ" проводилась на підставі отриманої від НБУ інформації з метою встановлення дотримання платником податку вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічною угодою, тобто поставки на територію України товару після валютної операції на користь нерезидента.
		Позивач вважав, що надходження на митну територію України обумовленого товару свідчить про те, що розрахунки за валютними операціями фактично відбулись, та у платника була відсутня мета виведення валютних коштів за межі України.
		Наголошував на тому, що відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 
		Враховуючи вищевикладене, позивач стверджував, що товар на суму 540 341,82 дол. США, яка перерахована КДП "НМУ "ЕПМ", постачальником був поставлений своєчасно з дотриманням граничних строків розрахунків за валютною операцією з імпорту товару на виконання зовнішньоекономічної угоди.
		Зазначене, на думку позивача, дає підстави для висновку, що товар за валютною операцією є реально отриманим, твердження контролюючого органу про порушення платником граничних строків розрахунків є помилковим.
		11.08.2025 до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Представник ГУ ДПС у Полтавській області у відзиві зазначав, що свідченням завершення імпортної операції та підставою для здійснення банком валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції є дата надходження товару на митну територію України, що підтверджується проставленням відповідних митних забезпечень на товарно-супровідних та товарно-транспортних документах, але при наявності МД типу "ІМ-40", якщо товари використовуються на митній території України, а не за її межами. 
		В перевіряємому періоді в ході виконання зовнішньоекономічного імпортного контракту №223/12-12TROE CH від 12.12.2023, укладеного з нерезидентом TIANJIN RICHSEN OIL EQUIPMENT CO., LTD, Китай, мала місце прострочена дебіторська заборгованість стосовно ненадходження товару від нерезидента у законодавчо встановлені граничні строки розрахунків в сумі 42 334,80 дол. США на 276 дні з 12.06.2024 по 14.03.2025, в сумі 84 669,60 дол. США на 244 дні з 14.07.2024 по 14.03.2025, в сумі 295 333,02 дол. США на 239 дні з 19.07.2024 по 14.03.2025, в сумі 1004,40 дол. США (не значна сума), в сумі 50 000,00 дол. США на 234 дні з 24.07.2024 по 14.03.2025, в сумі 30 000,00 дол. США на 230 дні з 28.07.2024 по 14.03.2025, в сумі 37 000,00 дол. США на 228 дні з 30.07.2024 по 14.03.2025, що є порушенням частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.18 №2473/VIII «Про валюту і валютні операції».
		На дату проведення виїзної документальної позапланової перевірки КДП "НМУ "ЕПМ" за зовнішньоекономічним контрактом № 223/12-12TROE CH від 12.12.2023, укладеним з нерезидентом TIANJIN RICHSEN OIL EQUIPMENT CO., LTD, Китай, до податкового органу не надходила інформація щодо надання висновку на продовження строків розрахунків. 
		Підприємством не наданий висновок Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями за контрактом № 223/12-12TROE CH від 12.12.2023, укладеним з нерезидентом TIANJIN RICHSEN OIL EQUIPMENT CO., LTD, Китай.
		 18.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення КДП "НМУ "ЕПМ", в яких представник позивача наполягав на тому, що саме дата надходження товару на територію України та розміщення його на митному складі є датою завершення валютної операції.
		У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, які містяться в матеріалах справи, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.
		 
		Фактичні обставини
		Головним управлінням ДПС у Полтавській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка КДП "НМУ "ЕПМ" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 12.12.2023 по останній день перевірки (14.03.2025) у зв`язку з надходженням до Головного управління ДПС у Полтавській області листів ДПС України ( від 26.07.2024 №21564/7/99-00-07-04-02-07 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області від 26.07.2024 №2884/8/16-31), від 12.09.2024 № 25596/7/99-00-07-04-02-07 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області від 13.09.2024 №3450/8/16-31)) з інформацією про виявлені факти ненадходження валютних коштів або товару в установлені НБУ граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 223/12-12TROECH від 12.12.2023 укладеним з нерезидентом.
		За результатами перевірки складено акт від 21.03.2025 №3614/16-31-07-06-02/25656015 (далі  Акт перевірки) /а.с. 48, зворотній бік - 52/, яким встановлено порушення позивачем частини третьої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" щодо ненадходження товару по контракту №223/12-12TROE CH від 12.12.2023, укладеного з нерезидентом TIANJIN RICHSEN OIL EQUIPMENT CO., LTD, Китай в сумі 42 334,80 дол. США на 276 дні з 12.06.2024 - 14.03.2025, в сумі 84 669,60 дол. США на 244 дні з 14.07.2024 - 14.03.2025, в сумі 295 333,02 дол. США на 239 дні з 19.07.2024 - 14.03.2025, в сумі 1004,40 дол. США (не значна сума), в сумі 50 000,00 дол. США на 234 дні з 24.07.2024 - 14.03.2025, в сумі 30 000,00 дол. США на 230 дні з 28.07.2024 - 14.03.2025, в сумі 37 000,00 дол. США на 228 дні з 30.07.2024 - 14.03.2025.
		На підставі висновків Акта перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2025 №00045120706, яким за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначено суму пені - 16 064 212,49 грн /а.с. 44/.
		Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 11.04.2025 №00045120706, позивач оскаржив його до суду.
		 
		Норми права, що підлягають застосуванню
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII від 21.06.2018.
		У відповідності до статті 1 Закону України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.
		Відповідно до пункту 2 статті 13 Закону України №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
		Згідно з положенням пункту 3 статті 13 Закону України №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
		У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону №2473-VIII).
		Відповідно до п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, із змінами і доповненнями (далі - Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
		Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція № 7). Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 12, 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та встановлює порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків.
		Постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" внесені зміни до встановлення граничного терміну розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів: згідно пункту 142 Постанови граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
		В пункті 143 Постанови НБУ № 18 зазначається, що граничні строки розрахунків, в п.142 - цієї постанови: не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. 
		При цьому ст. 20 Закону № 361, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 000,00 грн. або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 000,00 грн. на момент проведення фінансової операції.
		Перелік випадків, у яких банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, передбачено у пунктах 9, 10 та 12 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок валютного нагляду банків за дотриманням рзидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі  Інструкція №7).
		Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Інструкції № 7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів митних декларацій (далі  МД), зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.
		Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну,  після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД) (підпункт 3 пункту 9 Інструкції № 7).
		Відповідно до частини 2 статті 1 Митного кодексу України (далі  МКУ) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
		Статтею 12 МКУ встановлено, що митний склад  це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
		Іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів (частина перша статті 126 МКУ), а власник товару має можливість як передати права власності на іноземні товари, поміщені у митний режим митного складу (стаття 128 МКУ) для вивезення їх з території України на підставі нових товаросупровідних документів та МД, так і оформити товари у митні режими експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території України (частина п`ята статті 129 МКУ).
		Статтею 74 МКУ визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу)  це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
		Висновки щодо правозастосування
		Між КДП "НМУ "ЕПМ", Україна (Покупець) та Компанією Tianjin Richsen Oil Equipment Co., Ltd., Китай (Продавець) був укладений Контракт № 223/12-12TROE CH від 12.12.2023.
		 Згідно Контракту постачальник зобов`язується на протязі терміну дії контракту поставляти і передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар, перелік та кількість якого визначаються специфікаціями. 
		Відповідно до умов Специфікації умови поставки: FOB (згідно інтерпретації "Інкотермс 2020").
		КДП "НМУ "ЕПМ" за період з 15.12.2023 по 01.02.2024 перерахувала на користь нерезидента компанії Tianjin Richsen Oil Equipment Co., Ltd., Китай 540 341,82 дол. США.
		Станом на 12.12.2023 згідно даних бухгалтерського обліку підприємства по рахунку №632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» по імпортному контракту № 223/12-12TROE CH від 12.12.2023, укладеного з нерезидентом TIANJIN RICHSEN OIL EQUIPMENT CO., LTD, Китай дебіторська (кредиторська) заборгованість відсутня.
		Згідно міжнародних транспортних накладних CMR, нерезидентом було здійснено перевезення товару до митного органу Львівська митниця ДФС у березні-квітні 2024 року. В подальшому товар направлений до Полтавської митниці ДФС. На даний товар (Труба холоднотягнута РЕ OD 88,9 мм WT 6,45 мм, EU R2 PSL-2 P110-11, являє собою насосно-компресорні труби з вуглецевої безшовні для газонафтових свердловин, код товару 730429, Муфта для НКТ РЕ OD 88,9 мм WT 6,45 мм, EU R2 PSL-2 P110-11, Муфта для НКТ РЕ OD 88,9 мм WT 7,34 мм, NUE PSL-2 P110-11, код товару 730792) оформлені митні декларації в режимі ІМ 74 ДЕ, ІМ 74 АА:
		24UA806050000446U1 від 11.04.2024
		24UA806050000447U0 від 11.04.2024
		24UA806050000451U0 від 11.04.2024
		24UA806050000452U0 від 11.04.2024
		24UA806050000340U0 від 21.03.2024
		24UA806050000341U9 від 22.03.2024
		24UA806050000342U8 від 22.03.2024
		24UA806050000343U7 від 22.03.2024
		24UA806050000353U1 від 25.03.2024
		24UA806050000354U0 від 25.03.2024
		24UA806050000356U9 від 25.03.2024
		24UA806050000363U6 від 27.03.2024
		24UA806050000364U5 від 28.03.2024
		24UA806050000365U4 від 28.03.2024
		24UA806050000443U4 від 10.04.2024
		24UA806050000444U3 від 10.04.2024
		24UA806050000445U2 від 11.04.2024.
		В подальшому товар направлений до Полтавської митниці. 
		У ході перевірки дотримання платником термінів розрахунку за зовнішньо-економічним контрактом податковим органом вантажно-митні декларації типу ІМ 74 ДЕ не прийняті до уваги як документ, що засвідчує отримання від нерезидента "ENERGY LINE AG" (Швейцарія) товару, що призвело до нарахування пені за порушення строків розрахунків з нерезидентами та прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.
		Визначаючись щодо суті виявлених порушень, суд зазначає таке. 
		Сторонами у справі визнається, що уповноважений банк не отримував від позивача вантажно-митні декларації типу ІМ 74 ДЕ, ІМ 74 АА, що підтверджено представником позивача у судовому засіданні. Тобто, платником не було вжито жодних заходів для зняття зовнішньоекономічної операції з банківського контролю. 
		Причини неподання вказаних документів банку з метою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків КДП "НМУ "ЕПМ" в позові та представником позивача в судових засіданнях не пояснені. 
		Як наслідок, податковим органом було отримано інформацію про виявлені "АТ "Полтавабанк" факти ненадходження валютних коштів або товару в установлені НБУ граничні строки розрахунків. 
		У відповідності з пунктом 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
		 
		78.1.1 отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
		Відповідно до абзаців 1-3 пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
		 10.03.2025 ГУ ДПС в Полтавській області було спрямовано запит №1 щодо надання письмових пояснень та підтверджуючих документів у зв`язку з надходженням до Головного управління ДПС у Полтавській області листів ДПС України (від 26.07.2024 №21564/7/99-00-07-04-02-07 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області від 26.07.2024 №2884/8/16-31), від 12.09.2024 № 25596/7/99-00-07-04-02-07 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області від 13.09.2024 №3450/8/16-31)) з інформацією про виявлені факти ненадходження валютних коштів або товару в установлені НБУ граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №223/12-12TROE CH від 12.12.2023, укладеним з нерезидентом.
		У відповідь на запит Головного управління ДПС у Полтавській області КДП "НМУ "ЕПМ" не надано пояснень та документів, які б свідчили про надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями в термін, без порушення граничних строків.
		КДП "НМУ "ЕПМ" не надало податковому органу жодної відповіді на вказаний запит, хоча його отримання підтверджено в матеріалах адміністративної справи та представником платника у судовому засіданні.
		На уточнюючі запитання суду щодо причин відсутності регаування на запит, відсутності надання пояснень та підтверджуючих документів, представник позивача вмотивованої відповіді не надав.
		Надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. 
		Так само під час позапланової документальної перевірки позивачем не надано витребуваних відповідачем 10.03.2025 документів на підтвердження даних обліку, а відтак, контролюючий орган правомірно визнав наслідком ненадання документів їх відсутність, з огляду на що суд визнає правомірним формування висновків акта перевірки на підставі наявних матеріалів.
		Пунктом 85.2 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		Своєю чергою, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі та з урахуванням первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі документи та надавати їх до перевірки (пп.16.1.5, 16.1.12 п.16.1 ст.16 ПК України).
		Так, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		В силу приписів п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПК України, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів.
		Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
		При цьому суд враховує сталу і послідовну практику Верховного Суду, викладену, зокрема у постанові від 27.04.2022 у справі №20/13197/20, за якою наслідки, передбачені пунктом 44.6. статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; зберігання яких є законодавчим обов`язком платника податків; вимога щодо надання яких містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.
		У справах №820/6190/16, №160/6768/20, №826/13633/17 Верховний Суд звернув увагу на необхідності дослідження доказів наявності чи відсутності в розпорядженні позивача документів, обсяг яких визначено п.44.1 ст.44 ПК України, неможливості їх надання контролюючому органу з причин, які в силу приписів статті 44 ПК України вважаються поважними. 
		У судовому засіданні на уточнюючі запитання суду щодо причин неможливості надання документів банку/контролюючому органу, представник позивача повідомив суд, що позивач не вважав за необхідне надавати документи на вимогу контролюючого органу. Щодо ненадання документів банку вмотивованої відповіді представник не надав.
		Оскільки позивачем безпідставно не надано пояснення та підтверджуючі документи ані банку, ані на запит контролюючого органу, також не надано пояснення під час проведення перевірки та разом зі запереченнями на акт перевірки, суд вважає таким, що ґрунтується на законі, застосування до позивача наслідків, передбачених пунктом 44.6. статті 44 ПК України .
		Суд не вважає за доцільне вдаватися до детального аналізу решти наданих сторонами аргументів, оскільки юридична оцінка дій платника та відповідача вичерпно, на думку суду, надана вище. Решта заявлених сторонами аргументів цієї оцінки не змінять. 
		При цьому суд виходить з висновку КРЕС №11 (2008) щодо якості судових рішень (пункти 32-41), який вказує, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення; практики ЄСПЛ, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Підсумовуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову КДП "НМУ "ЕПМ" та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в порядку та у спосіб, встановлені законом, і є обґрунтованим.
		 
		Розподіл судових витрат
		Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.
		У цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.
		Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		У Х В А Л И В:
		 
		Відмовити в задоволенні позову Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" (пров. Спортивний 4 В м.Полтава ЄДРПОУ 25656015) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська 4 м. Полтава ЄДРПОУ 44057192) повністю.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повне рішення складено 12 листопада 2025 року.
		 
		 
		Головуючий суддя І.С. Шевяков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...