Справа № 2а- 919/10/2070
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
суддів - Шляхової О.М., Бабаєва А.І.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представника позивача - Малюка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кредитної спілки "Харківське ощадно-кредитне товариство" до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним і скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Кредитна спілка «Харківське ощадно-кредитне товариство», звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову директора інспекційного департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Чурсіна О.В. №861/42/12-пфм від 25.11.2009р. про застосування до позивача штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».
Свої позовні вимоги мотивує тим, що, на думку позивача, директор інспекційного департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Чурсін О.В. не наділений повноваженнями приймати рішення про застосування до позивача штрафу; в діях позивача відсутні ознаки порушень положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансового тероризму, Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, надав заперечення, відповідно до яких зазначив, що доводи викладені в адміністративному позові в обґрунтування своїх вимог є такими, що необґрунтовані положеннями чинного законодавства, не відповідають обставинам справи. В задоволенні адміністративного позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Кредитна спілка «Харківське ощадно-кредитне товариство»зареєстрована як юридична особа 06.04.2005р. виконавчим комітетом Харківської міської ради за №14801020000008524, про що свідчить копія свідоцтва серії А00 №497522.
25.09.2008р. Кредитна спілка «Харківське ощадно-кредитне товариство»зареєстрована як фінансова установа відповідно до Розпорядження Держфінпослуг від 25.09.2008р. №1126 (реєстраційний №14102252), про що свідчить свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.
Інспекційною групою Держфінпослуг відповідно до плану перевірок кредитних спілок на ІІІ та ІV квартал 2009р. проведена планова інспекція кредитної спілки «Харківське ощадно-кредитне товариство»з питань щодо одержання спілкою вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, за період з 01.01.2008р. по 01.10.2009р.
За результатами проведеної інспекції складено Акт планової інспекції №861/42/12-пфм від 28.10.2009р., відповідно до якого встановлені порушення позивачем положень ст.5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» щодо не додержання вимог п.2.1, п.2.6, п.2.9 розділу 2, п.3.2, п.3.6 п.3 Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансового тероризму; п.п. 2.2.3 п.2.2 розділу 2, п.п.2.1.2 п.2.1 розділу 2, п.3.2, п.3.3 розділу 3 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами.
25.11.2009р. на підставі Акту планової інспекції №861/42/12-пфм від 28.10.2009р. директором інспекційного департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Чурсіним О.В., від імені Дерфінпослуг, винесено постанову про застосування до кредитної спілки «Харківське ощадно-кредитне товариство»штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.
Щодо посилання представника позивача не те, що директор інспекційного департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Чурсін О.В. при прийнятті постанови перевищив свої повноваження, визначені ч.5 ст.26 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд зазначає наступне.
Згідно положень ч.5 ст.26 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»директори департаментів у межах своєї компетенції мають право підписувати від імені Уповноваженого органу документи правозастосовчого характеру, вирішувати питання про внесення фінансових установ до реєстру та їх ліцензування, застосування заходів впливу, проведення інших заходів, що спрямовані на реалізацію їхніх повноважень, передбачених Положенням про Уповноважений орган.
Відповідно до п.13 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України № 292/2003 від 04.04.2003р., директор департаменту Комісії у межах своєї компетенції має право підписувати від імені Комісії документи правозастосовчого характеру, вирішувати питання про включення фінансових установ до Державного реєстру фінансових установ та їх ліцензування, застосування заходів впливу, проведення інших заходів, спрямованих на реалізацію його повноважень, передбачених цим Положенням.
Пунктом 10 Порядку застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 120 від 13 листопада 2003 року передбачено, що за результатами розгляду матеріалів справи про невиконання (неналежне виконання) вказаного Закону директор відповідного департаменту протягом 30 днів після порушення провадження справи приймає рішення про накладення штрафу на установу або про закриття провадження у справі, яке оформлюється постановою за встановленою формою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що посилання позивача на те, що директор інспекційного департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України не мав повноважень на винесення оскаржуваної постанови є необґрунтованими.
Щодо виявлених інспекцією порушень, судом встановлено наступне.
Відповідно до постанови №861/42/12-пфм про застосування до позивача штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», встановлено, що кредитною спілкою порушено ст.5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», п.2.6 розділу 2 Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансового тероризму; п.п. 2.2.3 п.2.2 розділу 2 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, в частині призначення відповідального працівника та особи, відповідальної на час відсутності відповідального працівника та проведення фінансового моніторингу або неможливості виконання покладених на нього обов’язків, з якими у суб’єкта первинного фінансового моніторингу відсутні трудові відносини.
Згідно ст.5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов'язаний: проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення; забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу; надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації; сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу; надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту; сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації); зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення. Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб'єкта первинного фінансового моніторингу та зобов'язаний не рідше одного разу на місяць інформувати керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті, у тому числі щодо: розробки та постійного поновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення з урахуванням вимог чинного законодавства та нормативних актів Уповноваженого органу; підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, шляхом проведення освітніх та практичних заходів; забезпечення проведення внутрішнього фінансового моніторингу.
Наказом Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України від 24 квітня 2003 року № 40, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2003 р. за № 337/7658, з метою забезпечення координації діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу щодо організації фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, реалізації положень статей 5 та 13 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», затверджено Вимоги до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
Пунктом 2.1 Вимог встановлено, що відповідальний працівник є особою, на яку покладається координація діяльності з проведення суб'єктом (відокремленим підрозділом) заходів фінансового моніторингу. Відповідно до п.2.6 Вимог не може бути призначена відповідальним працівником особа: яка має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законодавством порядку; з якою у суб'єкта (відокремленого підрозділу) відсутні трудові відносини. Підпункт 2.2.3 п.2.2 розділу 2 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 5 серпня 2003 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2003 р. за № 715/8036 містить аналогічні положення.
Відповідно до рішення спостережної ради Кредитної спілки (протокол №006-5 від 08.08.2005р.) головою правління Кредитної спілки «Харківське ощадно-кредитне товариство»призначено ОСОБА_4., яка є відповідальною особою за проведення фінансового моніторингу. (а.с.10)
Наказом голови правління Кредитної спілки про прийняття на роботу від 17.11.2008р. №003-8 ОСОБА_5, яка є відповідальною особою за проведення фінансового моніторингу, зарахована на посаду бухгалтера за сумісництвом з 18.11.2008р., з заробітною платою (окладом) згідно штатного розпису та фактично виконаної роботи. (а.с.9)
Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ст.24 КЗпП України, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідальні особи за проведення фінансового моніторингу в Кредитній спілці «Харківське ощадно-кредитне товариство»на час проведення перевірки перебували у трудових відносинах з позивачем, що спростовує висновки Акту інспектування. Зазначене підтверджується також наданими до суду копіями трудових книжок ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Щодо посилання відповідача на те, що відносно вказаних осіб у позивача відсутній табель обліку робочого часу, не затверджено розмір окладів праці, які повинні бути передбачені штатним розписом Спілки, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»регулювання трудових відносин не входить до компетенції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, тоді як відповідно до ст.30 зазначеного Закону, уповноважений орган має право здійснювати інспектування в межах своєї компетенції.
Відповідно до акту планової інспекції, перевіряючими було встановлено, що, у період з 18.08. по 22.08.2009р., 09.09.2009р. обов’язки касира в Спілці виконував голова спостережної ради Малюк В.А., про що свідчать касові документи Спілки –листи касової книги за вказані дні. Відповідно до наказу голови правління Спілки від 20.11.2008р. №009/1 у разі відсутності голови правління Спілки ОСОБА_4., бухгалтера ОСОБА_5 виконання обов’язків касира покладається га голову спостережної ради Малюка В.А. На підставі зазначеного, перевіряючими було зроблено висновок, що у період з 18.08.2009р. по 22.08.2009р. та 09.09.2009р. в Спілці тимчасово були відсутні відповідальний працівник за проведенням фінансового моніторингу, особа, що тимчасово виконує обов’язки працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, чим порушено ст.5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», п.п.2.1.2 п.2.1 розділу 2 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, п.2.1 розділу 2 Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, згідно яких відповідальний працівник є особою, на яку покладається координація діяльності з проведення установою заходів фінансового моніторингу. Відповідальний працівник призначається наказом керівника установи, є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівникові установи. На час відсутності відповідального працівника або неможливості виконання покладених на нього обов'язків (відрядження, хвороба, відпустка тощо) має бути призначено особу, що виконує його обов'язки. На вказану особу поширюються права, обов'язки та вимоги, встановлені для відповідального працівника. У разі недоцільності введення окремої посади відповідальним за проведення фінансового моніторингу є керівник установи.
Судом встановлено, що Наказом Голови правління Кредитної спілки «Харківське ощадно-кредитне товариство»від 20.11.2008р. №009/1 обов’язки касира покладено на Голову правління ОСОБА_4., у разі її відсутності –на бухгалтера ОСОБА_5, у разі відсутності вказаних осіб, обов’язки касира виконує Голова спостережної ради Малюк В.А.
Розпорядженням Голови правління Кредитної спілки «Харківське ощадно-кредитне товариство»від 17.08.2009р. №1 Малюку В.А. дозволено, у зв’язку з необхідністю вивчення роботи бухгалтерської програми у її практичному застосуванні, провести готівкові операції по касі на період з 18.08. по 21.08.2009р.
За таких обставин, суд зазначає, що встановлення факту виконання обов’язків касира Малюком В.А. у період з 18 серпня по 21 серпня 2009р., 09.09.2009р. не може бути безумовною підставою для висновку, що у вказаний період у Спілці були відсутні відповідальний за проведення фінансового моніторингу, та особа, що виконує обов’язки у разі її відсутності. Факт наявності на роботі ОСОБА_5 у період з 18 серпня по 21 серпня 2009р., 09.09.2009р. також підтверджується її підписами на вкладному аркуші касової книги, звітах касира, які наприкінці дня приймались від Малюка В.А, який виконував обов’язки касира.
Суд зазначає, що до заперечень на акт планової інспекції від 30.10.2009р. №21, які надавалися на адресу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, позивач додавав Розпорядження Голови правління Кредитної спілки «Харківське ощадно-кредитне товариство» від 17.08.2009р. №1.
В запереченнях на позовну заяву, наданих до суду, відповідач також не надає пояснень та заперечень щодо порушень позивачем п.п.2.1.2 п.2.1 розділу 2 Положення, п.2.1 розділу 2 Вимог.
Щодо порушення позивачем положень п.3.2, 3.3 розділу 3 Положення, п.3.2 та 3.6 Вимог, суд зазначає наступне.
Згідно п.3.1 Положення, установи розробляють правила фінансового моніторингу (далі - правила), що являють собою внутрішній документ установи, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на запобігання та протидію використанню установи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.
Пунктами 3.2., 3.3. Положення передбачено, що правила розробляються установою з урахуванням вимог законодавства України, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, у тому числі Положення. Правила здійснення фінансового моніторингу затверджуються керівником установи за поданням відповідального працівника та повинні складатись за напрямками діяльності установи. Для забезпечення виконання вимог законодавства України з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму установи зобов'язані розробляти і реалізовувати програми здійснення фінансового моніторингу, що затверджуються керівником установи за поданням відповідального працівника. Програма розробляється відповідно до законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Програма є внутрішнім документом установи, який містить план запровадження комплексу заходів з організації проведення в установі фінансового моніторингу з урахуванням специфіки діяльності установи, у тому числі того, що здійснюється її відокремленими підрозділами, та план проведення перевірок виконання зазначених заходів.
У програмі повинні бути відображені такі заходи: розробка та постійний перегляд критеріїв оцінки ризику проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; ознайомлення працівників установи із законодавством України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму; ознайомлення працівників установи з порядком підготовки та подання відповідальному працівнику інформації, необхідної для прийняття рішення про інформування Держфінмоніторингу України та правоохоронних органів; ознайомлення працівників установи з порядком збору та зберігання документів, які стосуються фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; ознайомлення працівників установи з вимогами щодо забезпечення конфіденційності інформації про фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу та можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму; ознайомлення працівників установи з внутрішніми документами установи з питань фінансового моніторингу; ознайомлення працівників установи з типологіями відмивання грошей через установи, розробленими компетентними органами, у тому числі іноземними, які працюють у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму; ознайомлення працівників установи з порядком проведення ідентифікації клієнтів установи; організація та проведення для працівників установи навчальних занять, тренінгів тощо; інформування керівника установи про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу; постійне оновлення внутрішніх документів, які стосуються проведення фінансового моніторингу в установі. Вищенаведений перелік заходів не є вичерпним. Установа відповідно до специфіки здійснюваних видів діяльності може розширювати наведений перелік. Строк, на який складається програма, визначається установою, виходячи з її реальних потреб. Протягом строку дії програми до неї можуть уноситися зміни.
Згідно п. 3.2, 3.6 Вимог 3.2. Правила розробляються суб'єктом з урахуванням вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму, міжнародних стандартів у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму. Правила повинні враховувати специфіку здійснення фінансового моніторингу за всіма напрямками діяльності суб'єкта і його відокремлених підрозділів. Правила та програми здійснення фінансового моніторингу затверджуються керівником суб'єкта за поданням відповідального працівника.
Програма здійснення фінансового моніторингу являє собою внутрішній документ суб'єкта, який містить план запровадження комплексу заходів з організації проведення фінансового моніторингу з урахуванням окремих напрямків діяльності суб'єкта, у тому числі тих, що здійснюються його відокремленими підрозділами, та план проведення перевірок виконання зазначених заходів.
Наказом Голови правління КС «Харківське ощадно-кредитне товариство»від 19.11.2008р. № 004-8/КО затверджено Правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу.
Наказом Голови правління КС «Харківське ощадно-кредитне товариство»від 30.12.2008р. №010-8/КО затверджено Програму здійснення фінансового моніторингу на 2009р. та Посадову інструкцію відповідального за проведення первинного фінансового моніторингу.
Судовим розглядом не встановлено, що Правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу, Програма здійснення фінансового моніторингу Кредитної спілки «Харківське ощадно-кредитне товариство»не відповідають вимогам Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, Вимог до організації фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансового тероризму.
Суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, затвердженого Розпорядженням Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг від 05.08.2003 № 26, передбачено, що перевірки проводяться з метою контролю за діяльністю установ щодо виконання ними вимог законодавства, яке регулює діяльність установи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Питання програми перевірок визначаються у кожному окремому випадку з урахуванням специфіки діяльності установи. При цьому обов'язково перевіряється дотримання вимог законодавства щодо: 1) призначення працівника установи, відповідального за проведення фінансового моніторингу; 2) наявності правил проведення фінансового моніторингу їх поновлення, а також програм його здійснення; 3) забезпечення реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; 4) ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції; 5) своєчасності та повноти подання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу; 6) зберігання документів, пов'язаних із здійсненням установами заходів з фінансового моніторингу; 7) організації навчання персоналу установи щодо методів виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому внутрішньому фінансовому моніторингу.
Таким чином, при перевірці діяльності установ щодо виконання ними вимог законодавства, яке регулює діяльність установи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, перевіряється наявність Правил проведення фінансового моніторингу, Програми його здійснення, а не зміст вказаних документів.
В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб’єктом владних повноважень рішень суд, відповідно до вимог ст.2 КАС України, зобов’язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана Постанова директора інспекційного департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Чурсіна О.В. №861/42/12-пфм від 25.11.2009р. про застосування до позивача штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, необґрунтовано, упереджено, без дотримання принципу рівності перед законом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Кредитної спілки "Харківське ощадно-кредитне товариство" до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним і скасування рішення – задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати Постанову члена Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України - директора інспекційного департаменту Чурсіна О.В. №861/42/12-пфм про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 25.11.2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки "Харківське ощадно-кредитне товариство" 03,40 грн. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2010 року.
Головуючий суддя Шевченко О.В.
Судді Шляхова О.М.
Бабаєв А.І.